Протягом останніх років рівень державних витрат на освіту в країнах-членах ЄС майже не змінювався.

Однак залишаються значні відмінності між країнами. У 2019 році в країнах ЄС в середньому витрачалося на освіту 4,7% ВВП, що становило приблизно 10% загальних державних витрат. Менше 4% ВВП витрачалося в Ірландії (3,1%), Італії (3,9%), Румунії (3,6%) та Болгарії (3,9%), в той час, як 6,0% і більше – в Естонії (6,0%), Бельгії (6,2%), Данії (6,3%) та Швеції (6,9%).

Що стосується частки державних витрат на освіту в загальних державних видатках – на одному полюсі перебуває Естонія (15,5%) та Латвія (15,0%), де державні витрати на освіту становили понад 15 % загальних державних видатків, тоді як на іншому полюсі – країни, в яких менше 10 % загальних державних видатків спрямовується на освіту: Італія (8,0%), Греція (8,3%), Іспанія та Франція (по 9,5%), Німеччина (9,6%), Словаччина (9,8%) та Австрія (9,9%).

За останні роки в більшості країн відбулися несуттєві зміни. Найбільш значні зміни сталися в Болгарії, Чехії та Естонії, де на частка витрат на освіту в загальних державних витратах виросла більш ніж на 1 відсотковий пункт за період з 2016 до 2019 року, і на Кіпрі, де вона зменшилася більш ніж на 1 відсотковий пункт за той самий період. У Румунії, Болгарії, Чехії, Кіпрі та Мальті відбулося реальне зростання абсолютних показників на понад 7%.

Найбільша частка державних коштів, виділених на освіту, спрямовується на середню освіту (38,7%), далі йдуть дошкільна та початкова освіта разом (33,4%) та вища освіта (16,2%). 

Державні витрати на освіту переважно розподіляються на педагогічний персонал (64%), за ним йде проміжне споживання (14%), куди входять витрати на придбання товарів і послуг, необхідних для надання освітніх послуг. На третьому місці валове нагромадження капіталу (7%), яке включає капітальні інвестиції, наприклад, у будівлі, далі йдуть соціальні виплати (6%) та інші поточні трансферти (6%).

Декілька держав-членів збільшили фінансування освіти, що пов’язано з переходом на онлайн та змішане навчання під час пандемії. Фінансувалися проекти цифровізації, а також наймання додаткових вчителів або додаткове навчання вчителів, витрати на консультації та допомогу учням та на доплати вчителям. У деяких країнам школам компенсувалися додаткові витрати на профілактичні заходи, наприклад, придбання захисного обладнання або додаткових засобів для дезінфекції.

Фонд відновлення і підвищення стійкості (Recovery and Resilience Facility) разом з Європейськими структурними та інвестиційними фондами значно збільшать обсяги коштів ЄС, що спрямовуються на освіту та навчання. Фонд відновлення і підвищення стійкості є центральним елементом програми «Наступне покоління ЄС» – інструменту Європейського Союзу для підтримки відновлення після кризи, викликаної коронавірусом. Він становить 675 млрд. євро – з них 312,5 млрд. євро у вигляді грантів і 360 млрд. євро у вигляді позик. Фонд відновлення і підвищення стійкості підтримуватиме стійкі та спрямовані на зростання реформи та інвестиції в державах-членах з метою сприяння відновленню та розбудові інституційного потенціалу, необхідного для зменшення нерівності та розривів у ЄС.

Інвестиції та реформи в галузі освіти та навчання відіграють важливу роль у національних планах відновлення. Щоб скористатися підтримкою в рамках Фонду, держави-члени повинні подати свої плани відновлення та посилення стійкості, включаючи комплексний план реформ та інвестицій, які мають бути запроваджені до 2026 року. Хоча процес їх погодження все ще триває, згідно з попередніми розрахунками, очікується, що на пов’язані з освітою реформи та інвестиції буде виділено до 13 % від загальних витрат Фонду відновлення і підвищення стійкості. Ці інвестиції та реформи охоплюють усі рівні та сектори освіти. Вони спрямовані на модернізацію освіти і мають потенціально будуть мати довгострокові наслідки.  ... Читати далі »