11 грудня Уряд на своєму засіданні проголосував за два законопроекти, які у разі їх ухвалення Парламентом, кардинально змінять підходи до встановлення державних соціальних стандартів в Україні.

Йдеться, насамперед, про мінімальний розмір посадового окладу для бюджетників, а також - прожитковий мінімум та мінімальну зарплату.

Одним із законопроектів, розглянутих та проголосованих урядовцями, вносяться зміни до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, згідно з якими - мінімальний розмір посадового окладу для працівників галузей бюджетної сфери, державних органів та військовослужбовців буде затверджуватись за поданням КМУ у законі про Держбюджет з урахуванням наявних фінансових ресурсів Державного та місцевого бюджетів.

Іншим законопроектом – планується «відірвати» прожитковий мінімум від мінімальної зарплати, пенсії та інших гарантованих державою соціальних виплат, що фактично означає повний демонтаж напрацьованої в Україні за роки незалежності системи соціальних стандартів і гарантій.

З оцінкою Голови СПО об’єднань профспілок, Голови ФПУ Григорія Осового, це ставить гарантовані державою виплати у повну залежність від наявних на даний час фінансових ресурсів. Що є абсурдним! Адже, розмір оплати праці має гарантуватись працівникові законом, але аж ніяк не Бюджетним Кодексом! На сьогодні це питання регулюється Законом України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю. Тому на засіданні Уряду Головою ФПУ було висловлено конкретні зауваження та заперечення.

За висновками профспілок, внесення питань оплати праці до Бюджетного Кодексу протиричіть конституційним повноваженням органів виконавчої влади, оскільки питання оплати праці має регулюватись спеціальними законами. Це - те, що стосується процесуальних зауважень. Щодо змісту запропонованих законодавчих новацій, - представник профспілок наголосив на тому, що поставити усі держвиплати виключно в залежність від наявності грошей у казні, - означає індульгенцію для Уряду щодо його результативної роботи.

- Тоді можна собі уявити, що за умов, коли будь-який Уряд, що працює неефективно, і не зумів організувати належним чином економічні відносини, залучити інвестиції для розвитку економіки, налагодити податкову та фіскальну політику, і каже: – ну, що ж, ми не зібрали грошей, тому будемо виплачувати лише те, на що маємо змогу. - Таким чином можна пояснити будь що, - каже профспілковий лідер. - Визначені законом хоча б мінімальні гарантії для працюючих зобов’язують Уряд досягати певного, законодавчо встановленого нормативу, мотивує його працювати більш ефективно, щоб забезпечити громадянам гарантований мінімум. Врешті-решт, це - є обов’язоком будь якого Уряду. А якщо ти досягаєш більшого, ось тоді можуть в силу вступати такі критерії, які, наявність додаткових фінансові можливостей. Лише у такому випадку можнаподумати, - а чи спрямувати ці додаткові ресурси на підвищення мінімальних стандартів, або на якість інші цілі. Але спочатку потрібно виконати закон!

Як нагадав Г.Осовий, зазначений законопроект по демонтажу системи соціального захисту приблизно з жовтня поточного року в різних редакціях опрацьовувався Мінсоцполітики, і до нього СПО профспілок було висловлено категоричне неприйняття.

Уряд не дослухався, тепер – що скажуть парламентарі?

- Вони ж – народні обранці, а люди, коли голосували за зміни у владі, все ж таки сподівались на кращі зміни, в тому числі і на зростання добробуту і збільшення власних доходів. І саме цьому має бути підпорядкована робота усіх владних інститутів! – наголошує Г.Осовий. – Тому, на наше переконання, «ручний режим» управління державою, виходячи лише із наявних фінансових можливостей, - провокує Уряд працювати неефективно.

За словами Голови ФПУ, ситуація, що склалась, буде оперативно обговорена на засіданні СПО об’єднань профспілок, на нараді за участю керівників всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань і ми визначимось стосовно наших подальших дій на захист прав працівників.

Прес-центр ФПУ