Переяслав-Хмельницька районна організація

Набули чинності зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати

adminrxmel — Fri, 29 Sep 2023 11:40:45 GMT

Набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 8.09.2023 № 957 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 і від 8 серпня 2016 р. № 500», якою змінено порядок розрахунку середнього заробітку для розрахунку компенсації за невикористану відпустку та для виплати матеріальної (грошової) допомоги.

Розмір матеріальної (грошової) допомоги тепер розраховується за 12 останніх календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати допомоги, шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Працівникові, який працює менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується матеріальна (грошова) допомога.

При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування матеріальної (грошової) допомоги не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.$CUT$

Якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.

У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Як і у попередні періоди, розрахунок компенсації за невикористані дні відпусток здійснюється за 12 останніх календарних місяців роботи. Виключенням є компенсація за дні відпусток, на які працівник набув право до 31.12.2023. Ці дні оплачуються із розрахунку заробітної плати, нарахованої працівникові за 2023 рік. Таким чином, в розрахунок включаються місяці, відпрацьовані упродовж 2023 року.

Приклад

Працівник звільняється 30.10.2023, має право на 26 днів щорічної відпустки (право на всі дні набуто до 31.12.2023).

Розрахунок середнього заробітку для визначення середньоденного заробітку здійснюється за місяці роботи у 2023 році (січень-вересень), результат множиться на 26 днів.

За матеріалами – Державної служби з питань прац

Мінімальна зарплата у 2024 році: пропозиція органів влади та профспілок

adminrxmel — Thu, 14 Sep 2023 14:05:07 GMT

Триває бюджетний процес та формування пропозицій до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік. Важливим залишається питання: «Якою ж буде мінімальна заробітна плата у наступному році?».
Органи влади та профспілки вже визначилися з пропозиціями щодо визначення розміру основної державної соціальної гарантії в умовах воєнної агресії рф та завданого величезного удару економіці України.
Щодо позиції профспілок відносно розміру мінімалки, як ми повідомляли за ініціативою профспілкової Сторони 25 травня 2023 року відбулося засідання спільної робочої комісії повноважних представників Сторін з підготовки пропозицій щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2024 рік.
Пропозиції Міністерства фінансів України щодо розмірів мінімальної зарплати відображені в листі Мінфіну головним розпорядникам коштів держбюджету про підготовку бюджетних запитів на 2024-2026 роки:

прогнозний розмір мінімальної заробітної плати:
з 1 січня 2024 року має становити 7100 грн, з 1 липня 2024 – 8000 грн;
з 1 січня 2025 року – 8370 грн;
з 1 січня 2026 року – 8956 грн;
прогнозний посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:
з 1 січня 2024 року – 3195 грн, з 1 липня 2024 року – 3600 грн;
з 1 січня 2025 року – 3766 грн;
з 1 січня 2026 року – 4030 грн.
Також Мінфін зазначає, що у граничних обсягах видатків на 2024 рік видатки на оплату праці працівників державних органів визначено на рівні, передбаченому у Державному бюджеті України на 2023 рік (без змін), окрім органів сектору безпеки і оборони. Тому розподіл доведених граничних обсягів необхідно здійснювати відповідно до умов оплати праці, визначених на 2023 рік.

Україна взяла зобов’язання перед міжнародною спільнотою щодо приведення системи оплати праці працівників державних службовців до Європейських стандартів належного адміністрування, розроблених Програмою підтримки вдосконалення врядування та менеджменту OECD/SIGMA. Тому з 1.01.2024 оплату праці державних службовців буде здійснено на основі класифікації посад державної служби та системи грейдів.

Ураховуючи це, Національне агентство з питань державної служби має надати пропозиції та фінансово-економічні розрахунки щодо реалізації зазначеного з 1 січня 2024 року.$CUT$

Крім того, НАДС має подати пропозиції щодо: оптимізації граничної чисельності працівників державних органів та їх територіальних органів, зокрема з урахуванням вакантних посад та результатів функціонального обстеження; удосконалення механізму контрактної форми проходження державної служби в окремих органах виконавчої влади для забезпечення виконання протягом певного періоду визначених цілей, спрямованих на відновлення та розвиток України, інтеграцію з європейськими стандартами.

Обсяг видатків на оплату праці працівників державних органів, доведений у межах граничного обсягу видатків, може бути скореговано відповідно до прийнятих рішень Уряду.

Міністерством економіки України пропонується установити розмір мінімальної заробітної плати (середньозважений) у 2024 році у розмірі 7 554 гривні, а посадовий оклад працівника І тарифного розряду ЄТС (середньозважений) у розмірі 3 399 грн, що становитиме 45% від мінімальної заробітної плати.
Про це йдеться у листі Мінекономіки до СПО об’єднань профспілок від 18.08.2023 №4707-05/43356-07.
НБУ прогнозує, що мінімальна заробітна плата (у середньому за рік) становитиме 7665 грн у 2024 році та 8200 грн – у 2025 році (Інфляційний звіт, липень 2023 р.).
З метою вирішення питання підвищення рівня реальних трудових доходів працівників, недопущення поглиблення бідності серед працівників, підтримки їхньої платоспроможності та створення умов задля повернення українських фахівців в Україну, СПО об’єднань профспілок під час переговорів з визначення розміру мінімальної заробітної плати на 2024 рік та у направлених органам влади та СПО сторони роботодавців пропозиціях до проєкту Державного бюджету України на 2024 наполягали на встановленні мінімальної заробітної плати на 2024 рік не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2023 рік (за попередніми розрахунками 9435 грн).

Встановлення мінімальної заробітної плати на запропонованому профспілками рівні сприяло б наближенню України до європейських трудових стандартів, зокрема до виконання Директиви (ЄС) 2022/2041 про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка рекомендує встановлювати мінімальну заробітну плату на рівні не нижче 50% від середньої заробітної плати.

Крім того, профспілки пропонують у проекті Державного бюджету України на 2024 рік забезпечити, зокрема:

- встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на рівні фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для розрахунку розмірів посадових окладів за всіма тарифними розрядами ЄТС з відповідним зростанням фонду оплати праці;
- фінансування у повному обсязі видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери з метою реалізації прав та гарантій на оплату праці, передбачених чинним законодавством України (в т.ч. галузевими законами);
- проведення індексації грошових доходів населення у повному обсязі, визначеному Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»;
- впровадження нових умов оплати праці на основі класифікації посад державних службовців та встановлення найнижчого розміру посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, у розмірі не нижче ніж дві мінімальні заробітні плати, встановлені законодавством України, або не менше чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

Освітяни наголошують на виконанні норм прийнятих Законів України

adminrxmel — Tue, 15 Aug 2023 10:15:44 GMT

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України висловив свою позицію та бачення щодо таких напрацювань Міністерства освіти, як «Візія майбутнього освіти і науки України» та «Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера». Ці документи широко обговорювалися у профспілкових організаціях закладів і установ освіти з подальшим спрямуванням до міністерства відповідних пропозицій від трудових колективів.$CUT$

Підтримуємо пріоритети «Візії майбутнього освіти і науки України» щодо досягнення рівня освіти, який би відповідав рівню країн ЄС, забезпечення гідних умов праці, справедливої її оплати, можливостей безперервного професійного розвитку педагогів та науковців, відбудови закладів освіти, зруйнованих у результаті військової агресії росії проти України.

Наголошено, що перш за все, «Візія майбутнього освіти і науки України» та інші стратегічні документи стосовно реформування освіти мають відповідати Конституції України та не звужувати соціально-економічні права і гарантії, встановлені освітянськими законами.

При запровадженні нової системи оплати праці необхідно забезпечити реалізацію норм статті 61 Закону «Про освіту», внаслідок чого посадовий оклад педпрацівника найнижчої кваліфікаційної категорії має становити вже у 2023 році 20 100 грн, а науково-педагогічного – 25 125 грн.

Неприпустимим є збільшення норми годин на ставку заробітної плати вчителя з законодавчо визначених 18 годин на тиждень до 22 чи 36 годин, наслідком чого є загроза вивільненню від 100 до 200 і більше тисяч вчительських ставок.

Мають бути дотримані норми статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» стосовно гарантованої норми навчального навантаження на ставку заробітної плати вчителя, як і норми щодо оплати інших видів вчительської праці.

Наголошено на необхідності матеріальної підтримки молодих вчителів та інших педпрацівників після отримання ними вищої освіти та неприпустимості заміни процедури атестації педагогічних працівників сертифікацією, за якої встановлюється 20% доплата вчителям. Неможливо погодитися з намірами скасування гарантованих державою доплат за наявність наукового ступеня чи вченого звання.

Пропозиції полягають також у недопущенні скорочення мережі закладів загальної середньої освіти, закриття шкіл, особливо у сільській місцевості у період воєнного стану. Неприпустиме штучне закриття інших закладів освіти, зокрема таких як фахові коледжі, що загрожує вивільненню педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників та звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти.

Задля забезпечення гідного рівня оплати праці працівників та розвитку освіти, створенню умов для доступності і безоплатності освіти в державних і комунальних освітніх закладах, її розвиток, надання державних стипендій та пільг учням і студентам необхідно забезпечити дотримання положень статті 78 Закону України «Про освіту» стосовно забезпечення державою асигнувань на освіту в розмірі не менше ніж 7% ВВП.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

КИЇВЩИНА: РОЗВИТОК ОСВІТИ У ВОЄННИЙ ЧАС ТА ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ

adminrxmel — Thu, 10 Aug 2023 11:13:24 GMT

Уже стало традицією, що для освітян області щороку проводяться серпневі заходи, мета яких – обговорення найбільш важливих питань, пов’язаних із забезпеченням організованого початку нового навчального року, визначення стратегічних напрямів розвитку регіональної освітньої системи, планування діяльності та отримання рекомендацій фахівців.$CUT$

Цьогоріч такі заходи відбудуться у форматі освітнього форсайту «КИЇВЩИНА: РОЗВИТОК ОСВІТИ У ВОЄННИЙ ЧАС ТА ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ». Такий формат обрано не випадково, адже поняття «форсайт» у перекладі з англійської мови означає «погляд у майбутнє» або, іншими словами, це спроба прогнозування розвитку галузі у перспективі.

Крім того, режим проведення заходів буде дещо незвичним. Спочатку пройдуть локальні форсайт-сесії по напрямах діяльності, де управлінці та педагоги Київщини вестимуть діалог з найбільш актуальних освітніх питань та прийматимуть трансформаційні рішення для форсайт-проєктування і розвитку регіональної моделі освіти як в умовах війни, так і після її завершення. Зокрема у фокусі обговорення освітян будуть:

пріоритетні напрями розвитку освіти Київщини та шляхи подолання викликів війни;

цифрова трансформація освіти і науки;

безпека та ментальне здоров’я учасників освітнього процесу;

неперервна освіта від дошкілля до освіти дорослих;

компенсація освітніх втрат та розривів;

трансформація позашкілля у простір нових можливостей.

Після завершення форсайт-сесій у кінці серпня відбудеться підсумковий обласний освітній форсайт, де буде напрацьовано стратегію розвитку системи освіти Київщини у 2023/2024 навчальному році в контексті довгострокової перспективи та в рамках реалізації державної і регіональної освітньої політики під час війни та після її завершення.

Ухвалено постанову «Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні»

adminrxmel — Tue, 08 Aug 2023 09:35:20 GMT

На черговому засіданні Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні».

Метою постанови є зменшення загроз життя і здоров’я здобувачів освіти та працівників закладів освіти у період дії воєнного стану через урегулювання питання організованого початку 2023/2024 навчального року.

Так, у закладах загальної середньої освіти тривалість навчального року визначено з 1 вересня 2023 р. до 28 червня 2024 року.$CUT$

Організація освітнього процесу залежить від конкретної безпекової ситуації в кожному населеному пункті.

Обласні військові адміністрації і засновники закладів освіти в цих умовах повинні ухвалювати рішення, що необхідні для збереження життя та здоров’я населення.

Акт визначає тривалість навчального року, а також завдання обласним та Київській міській військовим адміністраціям щодо забезпечення його організованого початку спільно із засновниками закладів освіти залежно від безпекової ситуації.

Завантажити документ pro-pochatok-navchalnogo-roku-pid-chas-voiennogo-stanu-v-ukraini-_-kabinet-ministriv-ukrainy.pdf [102.54 Kb][757]

Щодо залучення освітян до чергувань в укриттях без їх згоди на переведення до об'єктів цивільного захисту

adminrxmel — Tue, 20 Jun 2023 08:10:27 GMT

Роз`яснення ЦК Профспілки щодо залучення освітян до чергувань в укриттях без їх згоди на переведення до об'єктів цивільного захисту.
Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та його продовжено Указом Президента України від 1.05.2023 № 254/2023 з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод громадян із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з пунктом 3 Указу № 64/2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Щодо забезпечення функціонування таких захисних споруд, як укриття, у закладах освіти варто відзначити наступне. $CUT$

Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту затверджено постановою КМУ від 10.03.2017 № 138.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. За пунктом 3 Порядку № 138 – балансоутримувачі захисних споруд – власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Згідно з пунктом 6 статті 25 Закону України «Про освіту» обов’язки щодо забезпечення утримання та розвитку матеріально-технічної бази закладу освіти здійснює його засновник.

Тож стосовно комунальних закладів загальної, позашкільної, дошкільної освіти та ведення обліку споруд, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувачі захисної споруди – власники захисних споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, тобто засновники закладів освіти.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» (далі – наказ № 579).

Питання організації заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд регулюються нормами розділу VІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом № 579.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 Вимог наказу № 579 суб’єкти господарювання (балансоутримувачі) незалежно від форми власності створюють об’єктові формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд або призначають осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд.

Тож оскільки балансоутримувачами комунальних закладів освіти є органи місцевого самоврядування, тому ці органи мають створити відповідні об’єктові формування цивільного захисту та/або призначити осіб цивільного захисту, відповідальних за укриття.

Згідно з Порядком утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту, затвердженим постановою КМУ від 9.10.2013 № 787 далі – пост. № 787), об’єктові формування цивільного захисту утворюються суб’єктами господарювання, у яких працюючий персонал становить понад 50 осіб та які володіють транспортною, будівельною, комунальною, медичною, пожежною та іншою спеціальною технікою і відповідають певним умовам.

Заклади освіти такою технікою не забезпечуються, тому утворювати формування цивільного захисту у закладах освіти унеможливлено.

За висновками Освітнього омбудсмена, такі формування утворюються в усіх областях України та органами місцевого самоврядування на території міських, селищних та сільських територіальних громад і визначаються органи управління.

З інформацією про розробку загальної концепції безпеки в освітніх закладах із вимогами щодо сховищ, забезпечення закладів середньої освіти захисними спорудами цивільного захисту, виділення коштів для реалізації проєкту можна ознайомитися на сайті МОН.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 787 до формувань цивільного захисту призначаються на добровільній основі працівники суб’єктів господарювання, які здатні за станом здоров’я виконувати роботи в умовах надзвичайної ситуації. Призначення працівників здійснюється відповідно до укладеного трудового договору суб’єктами господарювання згідно з рішенням про утворення таких формувань.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 787 основні завдання формувань цивільного захисту визначаються з урахуванням наявної спеціальної техніки, майна та підготовлених працівників і можуть включати відповідні обов’язки, які статтею 54 Закону України «Про освіту», що регулює питання прав та обов’язків педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, не передбачено. Відповідно до пункту 6 статті 54 цього Закону відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 787 підготовка працівників, яких призначено до складу формувань цивільного захисту, здійснюється на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.

Відповідно до Вимог наказу № 579 у разі особливого періоду балансоутримувачі фонду захисних споруд (засновники) здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням.

Питання трудових відносин в умовах воєнного стану регулюються зокрема Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі - Закон № 2136-IX ).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Тобто, залучати працівників сфери освіти можливо лише за умови переведення цих працівників на іншу роботу. Адже виконання педагогічним працівником, зокрема вчителем, чи іншим працівником додаткової роботи за межами їх основної роботи буде вважатися порушенням його трудових прав.

Переведення працівників закладів освіти на іншу роботу без їх згоди можливе лише до відповідного формування цивільного захисту в певній громаді та включення цих працівників до такого формування з оплатою не нижче їх середньої заробітної плати.

Щодо залучення до цілодобового чергування працівників закладів освіти у формування цивільного захисту, зокрема в укриття, необхідно дотримуватися вимог законодавства, зокрема частини 1 статті 6 Закону № 2136-IX, згідно з якою нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень, але лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону № 2136-IX для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень. Частиною 7 статті 6 цього Закону передбачено, що у разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Залучення працівників закладів освіти до надурочних робіт, тобто робіт у тому самому закладі, має здійснюватися з дотриманням вимог статей 62, 63, 64 КЗпП України. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53, 61 КЗпП України).

Міністерства освіти і науки України від 12.06.2023 № 1/8371-23 «Про право на щорічну основну відпустку працівників

adminrxmel — Fri, 16 Jun 2023 09:23:23 GMT

доводимо до відома лист

Міністерства освіти і науки України від 12.06.2023 № 1/8371-23 «Про право на
щорічну основну відпустку працівників, які під час дії воєнного стану тривалий

час знаходяться на простої, та нарахування відпускних».

Просимо врахувати, що відповідно до абзацу першого пункту 2
Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою
КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100), обчислення середньої
заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться виходячи з виплат за
останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання

відпустки.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати
для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки
проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням
відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий
період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду.
Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку № 100 працівникові, який
пропрацював в установі, організації менше року, середня заробітна плата
обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого
числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому

надається відпустка.

Абзацом шостим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що час, протягом
якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався
заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Тобто у цих пунктах йдеться про врахування для обчислення середньої
заробітної плати для оплати часу відпустки саме заробітної плати за виконану за
попередні 12 місяців роботи без урахування тих місяців, коли відбувалася

часткова оплата простою.

Розрахунковим періодом для оплати часу щорічних відпусток є 12
календарних місяців роботи або менший фактичний час роботи у випадку
тривалості роботи в установі, організації менше одного року.

Абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 установлено, що якщо у

працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата
обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку.
Відсутність розрахункового періоду можлива, зокрема, в ситуації з керівними,
педагогічними, науково-педагогічними працівниками та спеціалістами закладів
основна відпустка повної тривалості у перший та наступні робочі роки
надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні

середньої заробітної плати для оплати відпусток включаються виплати за час,

протягом якого працівнику зберігається середній заробіток.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту» у разі
проходження педагогічними та науково-педагогічними працівниками військової
служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової
служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за такими
працівниками зберігається попередній середній заробіток.
Нагадуємо, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про
освіту» листи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих
Міністерством юстиції України, не є нормативно-правовими актами і не можуть
встановлювати правові норм

НОВИНИ КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЄФПГО

adminrxmel — Tue, 30 May 2023 07:31:20 GMT

Новини європейських профспілок працівників громадського обслуговування про переговори, оплату та умови праці, права профспілок, страйки і протести $CUT$

Травень 2023 року, № 11

Нідерланди: додаткове підвищення зарплат у сфері охорони психічного здоров’я

Румунія: протест працівників охорони здоров’я забезпечив зустріч з урядом

Фінляндія: профспілки проводять страйк у приватному секторі соціальної допомоги

Хорватія: зарплатні кампанії у сфері охорони здоров’я та правосуддя

Франція: профспілки готуються до 6 червня напередодні голосування щодо пенсій

Іспанія: сильна підтримка тотального страйку в міністерстві юстиції

Ірландія: водопровідники та пожежники визначили дати страйку

Німеччина: профспілка веде переговори про нову угоду для працівників Червоного Хреста

Великобританія: профспілки відхиляють пропозицію місцевої влади щодо підвищення зарплат, оскільки тривають інші суперечки

Швеція: медіація допомогла уникнути страйку працівників садівництва

Європа: ЄКП закликає до дій щодо низької оплати праці для подолання дефіциту робочої сили

Чехія: профспілки готуються до страйку, оскільки уряд погрожує жорсткою економією

Членські організації ЄФПГО та інші профспілки конфедерації CMKOS перебувають у стані страйкової готовності у відповідь на низку урядових пропозицій щодо консолідації державних фінансів, які становлять загрозу для державних службовців, а також для податкових пільг та інших виплат для всіх працівників. Потенційне скорочення витрат на персонал у державному секторі на 2% може мати серйозні наслідки для заробітної плати та робочих місць, оскільки інфляція за два роки сягнула 30%, а цього року заробітна плата державних службовців не підвищувалася. Профспілки громадського сектору, в тому числі OSSOO та OSZSP, висловили занепокоєння з приводу нездатності уряду вести соціальний діалог і проштовхувати значні зміни в законодавстві з вкрай обмеженими консультаціями.

Нідерланди: додаткове підвищення зарплат у сфері охорони психічного здоров’я

Профспілка FNV провела переговори про підвищення заробітної плати на 10% для 100 тисяч працівників сфери охорони психічного здоров’я на додаток до підвищення заробітної плати, вже встановленого в чинному колективному договорі. Самі працівники охорони психічного здоров’я підтримали вимоги профспілки, розпочавши петицію, яка за дуже короткий проміжок часу зібрала понад 10 тисяч підписів. У 2023 році відбудеться додаткове підвищення заробітної плати на 5% (мінімум 150 євро) на додаток до раніше узгоджених 2% (мінімум 60 євро). У 2024 році відбудеться підвищення заробітної плати на 2% (мінімум 60 євро), а потім ще на 5%, 4% з яких є структурними (мінімум 120 євро), а 1% – одноразовим і базується на кількості відпрацьованих годин у місяці виплати. Додаткове підвищення заробітної плати також буде перенесено на надбавки, такі як відпускні та премії за підсумками року.

Румунія: протест працівників охорони здоров’я забезпечив зустріч з урядом

Пікетування міністерства охорони здоров’я 23 травня, організована федерацією охорони здоров’я Sanitas, був ключовим для того, щоб змусити уряд зустрітися з профспілкою для обговорення низки питань, пов’язаних з оплатою праці, преміями, дотаціями на харчування та фінансуванням системи охорони здоров’я та соціальної допомоги. Зустрічі відбулися 24 та 25 травня, під час яких профспілка виклала свої ключові вимоги, а уряд пообіцяв відповісти на них на початку червня. Sanitas продовжить мобілізацію своїх членів і не виключає попереджувальних страйків і, можливо, національного страйку, якщо уряд не знайде рішення щодо її вимог.

Фінляндія: профспілки проводять страйк у приватному секторі соціальної допомоги

Профспілки медсестер і доглядальниць Tehy і SuPer разом з ЄФПГО проводять кампанію страйків, щоб чинити тиск на приватних роботодавців у секторі соціального забезпечення і вимагати від них покращення умов оплати праці. Профспілки наклали заборону на понаднормову роботу та позмінну роботу, а також організовують страйки з ключовою метою зменшити розрив між рівнями оплати праці в приватному та державному секторах. Tehy та SuPer стверджують, що працівники сфери догляду за людьми похилого віку, дітьми та інвалідами отримують на 150-400 євро на місяць менше, ніж їхні колеги в державному секторі. Вони стверджують, що на поточних переговорах пропозиція роботодавців не відповідає існуючим зобов’язанням щодо скорочення розриву. Тим часом профспілка JHL організовує страйк серед персональних помічників, які надають послуги інвалідам. Профспілка заявляє, що заробітна плата та умови праці для 20 тисяч працівників значно нижчі за середні в секторі охорони здоров’я та соціальної допомоги.

Хорватія: зарплатні кампанії у сфері охорони здоров’я та правосуддя

Нещодавня кампанія протестів профспілок охорони здоров’я HSSMS-MT та SSZSSH «Ми – це охорона здоров’я» призвела до зустрічі з урядом, на якій обговорювалися питання оплати праці та шляхи забезпечення того, щоб медсестри та інші працівники охорони здоров’я не програвали у порівнянні з лікарями та іншими медичними фахівцями. Обіцянки уряду, що нова угода про оплату праці у 2024 році вирішить це питання, виявилося недостатньо, щоб переконати профспілки, які заявили, що вони не можуть чекати на прогрес до наступного року. Наразі заплановані подальші переговори. Тим часом профспілка SDLSN закликала до посередництва щодо своєї вимоги про підвищення заробітної плати на 400 євро для працівників Міністерства юстиції. Профспілка стверджує, що вимога про підвищення заробітної плати для працівників міністерства існує вже давно, і що вона не виключає страйку, якщо медіація не дасть результатів.

Франція: профспілки готуються до 6 червня напередодні голосування щодо пенсій

Профспілковий рух, включаючи CGT, CFDT, FO, UNSA та CGC-CFE, продовжує об’єднану опозицію до урядової пенсійної реформи. Наразі вони готуються до акції протесту та страйку 6 червня напередодні 8 червня, коли законопроект про скасування реформ буде винесено на голосування в Національні збори. Профспілки підтвердили свою рішучість домогтися скасування реформ після двосторонніх зустрічей з урядом. Вони також створили вебсайт, щоб полегшити людям можливість писати своїм депутатам, щоб ті підтримали голосування 8-го числа.

Іспанія: сильна підтримка тотального страйку в міністерстві юстиції

Профспілки FSC-CCOO та FeSP-UGT повідомляють про збереження високого рівня підтримки загального страйку в Міністерстві юстиції. Профспілки закликають до переговорів з міністром юстиції щодо рівня оплати праці та впровадження закону про організаційну ефективність, який має серйозні наслідки для оплати праці та кар’єрного розвитку працівників. Поки що міністр відмовився від переговорів, і профспілки розпочали тотальну акцію після двох триденних страйків на початку цього місяця. Тим часом FSC-CCOO та FeSP-UGT продовжують свою акцію в Інспекції праці та соціального забезпечення, де вони оскаржують неспроможність роботодавця належним чином виконувати колективний договір, підписаний у 2021 році. Якщо поточна кампанія протестів і зупинок не призведе до прогресу, федерації розглядають можливість проведення тотальної акції в червні.

Ірландія: водопровідники та пожежники визначили дати страйку

Профспілка SIPTU оголосила дати проведення страйків працівників водного господарства та збережених (неповний робочий день) пожежників у червні. Працівники водоканалів, які наразі працюють у місцевих органах влади, стикаються з реструктуризацією у зв’язку зі створенням нової національної компанії з водопостачання. Суперечка пов’язана з нездатністю місцевої влади гарантувати збереження всіх умов оплати праці, якщо працівники вирішать залишитися в органах місцевої влади. Пожежники протестують через низьку заробітну плату та серйозну нестачу кадрів у секторі, що створює додатковий тиск на наявний персонал, який часто відмовляється від відпусток, щоб забезпечити покриття.

Німеччина: профспілка веде переговори про нову угоду для працівників Червоного Хреста

Після двох раундів колективних переговорів профспілка ver.di погодила нову 26-місячну угоду з Німецьким Червоним Хрестом, яка охоплює близько 50 тисяч працівників. Члени профспілки мають час до 15 червня, щоб проголосувати за угоду, яка триватиме до 31 травня 2025 року. З 1 серпня цього року буде запроваджено неоподатковуваний платіж у розмірі 1200 євро, який роботодавці можуть здійснити п’ятьма частинами до кінця року. Крім того, працівники отримуватимуть 200 євро на місяць з вересня 2023 року до травня 2024 року включно. У червні 2024 року відбудеться підвищення зарплати на 200 євро плюс 6%. Різноманітні надбавки зростуть на 12%, а також передбачено підвищення заробітної плати для стажерів та практикантів. Для того, щоб збільшити набір кваліфікованого персоналу, угода гарантує вищу стартову зарплату для парамедиків швидкої допомоги.

Великобританія: профспілки відхиляють пропозицію місцевої влади щодо підвищення зарплат, оскільки тривають інші суперечки

Страйк може стати реальністю в органах місцевого самоврядування Англії та Уельсу, оскільки члени основних профспілок – UNISON, GMB та Unite – відкинули пропозицію щодо фіксованої заробітної плати у розмірі 1925 фунтів стерлінгів (2215 євро). Тим часом, в Національній службі охорони здоров’я Англії триває боротьба за підвищення заробітної плати, де профспілка Unite продовжує кампанію за відновлення переговорів з оплати праці, проводячи цільові страйки в лікарнях та службі швидкої допомоги. Профспілка медсестер RCN проводить голосування серед своїх членів в Англії щодо подальших дій, в той час як члени RCN в Уельсі також відкинули пропозицію про окрему оплату праці. У центральному уряді триває страйк профспілки PCS з питань оплати праці, робочих місць і пенсій, останньою метою якого є податковий департамент HMRC.

Швеція: медіація допомогла уникнути страйку працівників садівництва

Після медіації профспілка Kommunal підтримала нову угоду з організацією роботодавців Gröna Arbetsgivare, яка охоплює близько 3000 працівників садівництва. Профспілка планувала страйк після того, як роботодавці спочатку відмовилися підвищити мінімальну заробітну плату в угоді відповідно до загальної тенденції на ринку праці. Заробітна плата зросте на 4,1% з 1 травня 2023 року та на 3,3% з 1 травня 2024 року. Мінімальна заробітна плата буде збільшена на 1330 шведських крон (115 євро) до 1350 шведських крон (117 євро) у перший рік, а у 2024 році також буде здійснена додаткова виплата.

Європа: ЄКП закликає до дій щодо низької оплати праці для подолання дефіциту робочої сили

Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) закликає роботодавців пропонувати більш високооплачувану роботу, щоб покласти край дефіциту робочої сили в Європі. Аналіз кількості вакансій та заробітних плат у 22 країнах ЄС, проведений Європейським інститутом профспілок (ЄІП), показує, що в галузях з найбільшим дефіцитом робочої сили заробітна плата в середньому на 9% нижча, ніж у секторах, де легше найняти працівників. ЄКП стверджує, що брак навичок часто розглядається як основна проблема, але новий аналіз показує, що низька заробітна плата є одним з головних чинників дефіциту робочої сили. Дослідження ЄІП показало, що в ЄС у галузях, де найважче найняти працівників, заробітна плата в середньому на 9% нижча, ніж у найменш постраждалих від дефіциту робочої сили, а в 13 з 22 держав-членів ЄС, щодо яких є дані, сектори, де дефіцит робочої сили найбільше зріс у період з 2019 по 2022 рік, також пропонували найнижчу заробітну платню.

EPSU Collective Bargaining Newsletter May 2023 No 11

Переклад -

Департамент міжнародних зв’язків апарату ФПУ

АНОНС. ГОТУЄТЬСЯ ДО ДРУКУ ЖУРНАЛ «БІБЛІОТЕЧКА ГОЛОВИ ПРОФСПІЛКОВОГО КОМІТЕТУ» №05-06/2023 НА ТЕМУ: «ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПРОФСПІЛОК: ЗАКОРДОННИ

adminrxmel — Tue, 30 May 2023 07:28:34 GMT

ГОТУЄТЬСЯ ДО ДРУКУ ЖУРНАЛ «БІБЛІОТЕЧКА ГОЛОВИ ПРОФСПІЛКОВОГО КОМІТЕТУ» №05-06/2023 НА ТЕМУ: «ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПРОФСПІЛОК: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД». $CUT$

У цьому випуску бібліотечки будуть висвітлені джерела фінансового забезпечення профспілкових організацій та розкриті особливості формування фінансових ресурсів профспілок в окремих країнах світу з урахуванням їх національного законодавства.

Окремо будуть розглянуті питання щодо страйкового та політичного фондів профспілок.

Сподіваємося на те, що ці матеріали стануть у нагоді профспілковим працівникам та активістам.

«Профінформ» пропонує замовити додатковий тираж журналу «Бібліотечка голови профспілкового комітету».

Вартість одного примірника – 30,00 грн.

Доставка за рахунок ЗАМОВНИКА через відділення «НОВОЇ ПОШТИ» або самовивозом.

Замовлення приймаються (на бланку Вашого підприємства з пунктом «оплату гарантуємо») до 15.06.2023 за ел. адресою: profvisti@ukr.net (з поміткою «Замовлення «Бібліотечки» №5-6/2023).

Довідки за тел. (044) 205-76-21, (097) 245-63-85.

«Профінформ» ФПУ

«Про організацію та проведення заходів з питань безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу на час літніх канікул»

adminrxmel — Tue, 23 May 2023 09:18:03 GMT

Лист Міністерства освіти і науки України «Про організацію та проведення заходів з питань безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу на час літніх канікул», № 1/6900-23 від 16 травня 2023 року.$CUT$

list_mon__16900_23_vid_16_travnya_2023_roku_.pdf [194,11 Kb] (cкачиваний: 4)